УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ 
Учасники походу – вихованці гуртків спортивно-туристського відділу
ОЦПО та РТМ
ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН ПОДОРОЖІ
Район походу – р. Сейм в межах Сумської області. Маршрут пролягає територією Білопільського, Буриньського, Путивльського, Кролевецького, Конотопського районів Сумської області.
Сумська область розташована в північно-східній частині України. На півночі та сході вона межує з Бєлгородською, Курською та Брянською областями Росії; на півдні і південному сході – з Харківською, на заході – з Чернігівською та Полтавською областями України.
Загальна площа Сумської області складає 2383,2 тис.га.
Поверхня території області являє собою хвилясту рівнину, яка пересічена долинами річок, ярами та балками. Крайня північна частина розташована на території Поліської низини, східна та північно-східна – на відрогах Середньоросійської височини, висоти якої місцями сягають понад 200 метрів над рівнем моря. Західна та південно-західна частини – давні тераси Дніпра та Десни, які піднімаються на 120-130 метрів над рівнем моря.
Область розташована в межах двох фізико-географічних зон – Полісся та Лісостепу. Клімат помірно-континентальний. Середні температури: влітку – від +20 до +25; найвищі - у липні, серпні +33....+39. Осінні приморозки починаються у кінці вересня. Полісся є найбільш зволоженим атмосферними опадами серед рівнинних територій України. В середньому за рік випадає 600 – 700 мм опадів.
По території Сумщини протікають близько 170 річок, які відносяться до басейну Дніпра. Найбільші з них - Десна, Сейм, Псел, Ворскла. Гідрографічну сітку доповнюють чисельні озера, водосховища та ставки.
Понад 17 відсотків території області вкрито лісами. Серед лісових масивів переважають дубові, а на піщаних терасах рік - соснові бори. Степова рослинність представлена невеликою кількість екземплярів. Тваринний світ дуже різноманітний: лосі, косулі, дикі кабани, вовки, лисиці, зайці, борсуки, куниці, білки, тхори та ін. 40 видів рослин та 80 видів тварин, які зустрічаються на території області, занесені до Червоної Книги України.
Річка Сейм протікає територією Курської області Російської Федерації, Сумської та Полтавської областей України. Бере початок на схилах Середньоруської височини. Долина Сейму трапецієвидна в межах Сумської області, її ширина становить 10-12 км. Заплава асиметрична; майже на усьому протязі правий берег підвищений, крутий; лівий – низький, подекуди заболочений. Ширина у середній та нижній течії 25-40 м, інколи перевищує 100 м. Похил річки 0,3 м/км. Головні притоки: Звань, Клевень, Локня (праві), Вир, Єзуч, Куколка (ліві). Довжина річки 718 км, площа басейну 229 тис. км2. Ложе річки складається з рихлих наносних порід, є виходи глини, крейди та опоки. Живлення мішане. Найвищі рівні води спостерігаються в березні-квітні, найнижчі – в липні-жовтні, льодостав з початку грудня до березня.
Вир – річка, що протікає в Білопільському районі Сумської області, ліва притока Сейму (басейн Десни). Довжина 62 км, площа басейну 1250 км2. Бере початок поблизу с. Терещенки. Долина трапецієвидна, асиметрична, шириною до 4 км. Річище звивисте, шириною у нижній течії 15-20 м. Похил річки – 0,39 м на кілометр. Живлення мішане. Замерзає в грудні, скресає в березні. На ній споруджені шлюзи – регулятори.
Клевень – річка, що протікає в Глухівському, Путивльському, Кролевецькому районах Сумської області, права притока Сейму. Довжина 113 км, площа басейну 266 км2. Заплава двостороння, подекуди заболочена; її ширина 1,5-2,5 км. Річище помірно звивисте, на окремих ділянках – каналізоване. Його ширина зростає від 3-15 м у верхів’ї до 30 м у пониззі; глибина 1,5-2,5 м. Споруджено 11 шлюзів - регуляторів; у її долині функціонує меліоративна система «Клевень».
Звань – річка, що протікає в Путивльському районі Сумської області, лівий рукав р. Клевень, права притока Сейму. Довжина 20 км. Заплава двостороння, подекуди заболочена; її ширина 1,5-2,5 км. Річище помірно звивисте, на окремих ділянках - каналізоване. Його пересічна ширина 1,5-2 м; глибина 1-1,5 м.
Похід проходить густонаселеною територією з розвиненою сіткою шляхів сполучення. Є можливість також проводити автономні походи.
Ступінь туристського освоєння району висока. Територією Сумської області можна проводити походи І категорії складності з пішохідного, водного, лижного та велосипедного туризму.
Відділення зв’язку, медичні заклади, магазини, адміністративні установи є лише у великих населених пунктах: селах Піски, Клепали, Камінь, Мутин, Жолдаки, місті Путивль.
Підрозділів спеціалізованих аварійно-рятувальних загонів служб розшуку та надання допомоги туристам на території Сумської області немає.
Мобільний зв’язок є на протязі всього маршруту
Регулярне транспортне сполучення пасажирського транспорту в районі подорожі: залізничний та автобусний. Залізничні станції: Ворожба, Путивль, Конотоп. Рух поїздів – цілодобовий. Автобусне сполучення діє між районними центрами Білопілля, Буринь, Путивль, Кролевець, Конотоп.
Маршрут походу починається від ст. Ворожба Білопільського району Сумської області. До неї можна дістатися дизель-потягом від станції Конотоп (Сумська обл.). Станція Конотоп є вузловою на напрямку Київ – Москва.
Закінчується маршрут на залізничній станції «Річка Сейм», від якої можна дістатися електричкою до м. Конотоп (25 хв.)
Є електрички о 06.00
13.10
17.58
Краєзнавча цінність маршруту обумовлена його проходженням через місця, тісно пов’язані з історією нашої країни. Історичною перлиною маршруту є місто Путивль – найстаріше місто на Сумщині. Тут можна відвідати Путивльський державний історико-культурний заповідник, що знаходиться на базі краєзнавчого музею: вул Радянська, 70
тел. 8 (05442) 51266
директор Тупик Сергій Володимирович
до складу заповідника входять:
* історична пам’ятка «Городище» - вал, де за легендою плакала Ярославна;
* краєзнавчий музей режим роботи: з 10.00 до 17.00
Вихідний – понеділок
* Мовчанський монастир, пам’ятка архітектури ХVII ст., знаходиться у місті;
* музей партизанської слави під відкритим небом (Спадщанський ліс, 10 км від міста);
* пам’ятник С.А. Ковпаку, знаходиться у місті, на високому пагорбі над Сеймом;
* Сафронівський монастир, пам’ятка архітектури ХVI ст., 10 км від міста.
Природоохоронні території та об’єкти на маршруті: на території Білопільського р-ну це: Бобровий зоологічний заказник на річці Вир; Середньосеймський ландшафтний заказник державного значення між селами Рижівка та Піски. В межах Буриньського р-ну – Сеймський РЛП (регіональний ландшафтний парк) загальнодержавного значення, р-н с. Червона Слобода; Путивльський р-н – Сеймський РЛП, р-н р. Звань; Кролевецький р-н – Сеймський РЛП, р-н р. Клевень; геологічний об’єкт, виходи піщаника біля села Камінь (Камінські піщаники) та парк-пам’ятка; Конотопський р-н – Сеймський РЛП; Мутинський ботанічний, р-н с. Мутин.
ГРАФІК РУХУ
| Порядковий номер дня | Дата | Відрізок шляху | від – до км | Чистий ходовий час | Час виходу на маршрут | Час зупинки на ночівлю | Метеоумови | Особливості маршруту Характеристики шляху Примітки (краєзнавчі об’єкти, днювання тощо) |
| 1 | 28.07 | р. Вир – р. Сейм | 14 | 4 | 14.00 | 20.00 | Удень: +22 Уночі: +10 Сонячно, Коротко-часний дощ | Пройдена ділянка р. Вир багата на перешкоди, притаманні малим річкам: відсутність течії, мілини, водорості, завали, пошкоджені мости та кладки. При розділенні русла слід триматися лівих рукавів. |
| 2 | 29.07 | р. Сейм – с. Клепали | 20 | 5 | 10.00 | 18.00 | Удень: +25 Уночі: +10 Сонячно, ввечері туман | Русло меандроване, на поворотах - коловороти, течія досить сильна, береги заросші верболозом. Можливість безпечно пристати є лише на косах. |
| 3 | 30.07 | с. Клепали – рукав Любка – с. Корольки | 26 | 5 | 08.00 | 14.00 | Удень: +23 Уночі: +12 Сонячно | Береги заросші, обривчасті. Місць для зупинок – мала кількість. Досить часто зустрічаються притоплені коряги. Історична пам’ятка «Городище», краєзнавчий музей, Мовчанський, Сафронівський музей партизанської слави, пам’ятник С.А. Ковпаку |
| 4 | 31.07 | рук. Любка – р. Звань | 28 | 6 | 10.00 | 17.00 | Удень: +22 Уночі: +15 Сонячно, Коротко-часний дощ | Рукав Любка характеризується сильною течією, звивистим і дуже захаращеним поваленими деревами руслом. Особливо небезпечні приховані водою опори зруйнованих мостів і кладок |
| 5 | 01.08 | р. Звань – с. Стара Шарпівка | 10 | 2 | 09.00 | 11.00 | Удень: +21 Уночі: +7 Сонячно | Русло вузьке, заросше водоростями. Течія відчутна лише на поворотах. Від русла виокремлюються затони та рукави. Орієнтуватися слід за течією. напівднювання |
| 6 | 02.08 | с. Стара Шарпівка – р Клевень – с. Мутин | 22 | 5 | 10.00 | 17.00 | Удень: +23 Уночі: +10 Перемінна хмарність | Русло звивисте, шириною 3-10 м. Місцями заросше та завалене поваленими деревами. Перед с. Камінь бетонні залишки дамби, які краще обнести правим берегом. Геологічний об’єкт, виходи піщаника біля села Камінь (Камінські піщаники) та парк-пам’ятка |
| 7 | 03.08 | с. Мутин – с. Жолдаки | 18 | 5 | 10.00 | 17.00 | Удень: +23 Уночі: +10 Вітер | Русло меандроване, на поворотах коловороти. Течія досить сильна. На берегах зарості верболозу. |
| 8 | 04.08 | с. Жолдаки – ст. Сейм | 22 | 5 | 10.00 | 15.00 | Удень: +22 Уночі: +10 Перемінна хмарність | Русло широке. Повороти місцями затяжні до 120°. |
ТЕХНІЧНИЙ ОПИС МАРШРУТУ
День перший
28 липня 2008 року
Річка Вир (смт. Ворожба) – річка Сейм
Ходовий час – 4 години
Пройдено 14 км
Погодні умови – сонячно, короткочасний дощ
Вихід о 14 годині
Стали на ночівлю о 20 годині
Від залізничного вокзалу (фото 1) пішли до р. Вир. Йдемо у напрямку елеватора, який обходимо зліва, перетинаємо трасу Білопілля – Буринь (фото 2), а далі вулицею вниз до річки (2 км).
Фото 1. Залізничний вокзал
Фото 2. Вказівник на трасі
Берег низький, рівний, порослий травою, зручний для складання байдарок (фото 3, 4).
Фото 3. Місце початку подорожі
Фото 4. Складання байдарок
Перші три кілометри річка досить широка, але мілка (фото 5). Далі русло звужується, глибина збільшується. В районі села Вирки минаємо залізничний та автомобільний мости (фото 6, 7).
Фото 5. Русло заросле водоростями
Фото 6. Міст на залізниці, напрямок Ворожба – Тьоткіно
Фото 7. Міст біля с. Вирки
Ділянка річки Вир, що пройдено, дуже заросла, що дуже ускладнює проходження. Течія відчутна лише на вільних від водоростей ділянках та різких поворотах русла. При розділенні русла вибираємо ліві протоки. Останні два кілометри перед злиттям з р. Сейм ширина русла складає до 100 м. На цій ділянці русло повноводне (фото 8).
Фото 8. Плес перед упадінням у р. Сейм
Ночуємо на правому березі р. Сейм, приблизно за триста метрів далі від впадіння р. Вир (фото 9). Місце ночівлі – на піщаній косі зі зручним підходом до води, дров удосталь.
Фото 9. Місце першої ночівлі
День другий
29 липня 2008 року
Злиття р. Вир та р. Сейм – с. Клепали
Ходовий час – 5 годин
Пройдено 20 км
Погодні умови – сонячно, ясно
Вихід о 10 годині
Стали на ночівлю о 18 годині
На цій ділянці русло річки дуже звивисте, деякі повороти мають більш ніж 120 градусів. Течія сильна, особливо на поворотах, де утворюються коловороти. Через 5 км підходимо до с. Піски, де робимо зупинку біля порому (фото 10). Для того, щоб зробити відмітку у маршрутній книжці, йдемо в центр села (фото 11).
Фото 10. Пором у с Піски
Фото 11. Центр с. Піски
Село Піски простягнулись вздовж лівого берега більш ніж на 10 км. Далі йдемо до села Клепали, яке знаходиться на лівому корінному березі (8 км). Тут характер річки змінюється: русло розширюється до 100-150 м, глибини зменшуються до одного метра, течія прискорюється (фото 12). Річка підмиває берег, створюючи 30-ти метрові обриви (фото 13).
Фото 12. Русло перед с. Клепали
Фото 13. Обриви у с. Клепали
З обривів відкриваються чудові краєвиди на долину річки Сейм (фото 14, 15).
Фото 14. Панорама с. Клепали
Фото 15. Вигляд пойми у північному напрямку
На ночівлю стаємо на правому березі між селами Клепали та Ігорівка (фото 16). Місце ночівлі – простора галявина серед верболозу. Підхід до води – зручний, пологий підйом на берег. Дров удосталь.
Фото 16. Місце ночівлі
День третій
30 липня 2008 року
с. Клепали – рукав Любка – с. Корольки
Ходовий час – 5 годин
Пройдено 26 км
Погодні умови – сонячно, ясно
Вихід о 8 годині
Стали на ночівлю о 14 годині
Вийшли о восьмій ранку, щоб встигнути сходити на екскурсію до міста Путивль. Через 5 км минаємо міст, що на трасі м. Буринь - м. Путивль (фото 17). За мостом русло річки ще більше розширюється, утворюючи великі плеси. Течія майже відсутня. Лівий берег низький, з багатьма затонами та старицями (фото 18).
Фото 17. Міст біля с. Чумакове
Фото 18. Характерний вигляд русла
Через 3 км русло стає дуже звивистим, річка утворює коліноподібні вигини річища, радіус кривизни яких більше - ста градусів. Лівий берег в переважній більшості низький, правий - обривистий. Глибини великі навіть під берегом. Течія слабка, відчутна лише на поворотах. Можливість безпечно вийти на берег є лише на косах (фото 19).
Фото 19. Привал район с. Зинове
Такий характер річки зберігається протягом 12 кілометрів до місця відділення рукава Любка. Місце входу в рукав з лівого берегу шириною 15-20 метрів, добре видно по обривистих берегах і сильній течії (фото 20).
Фото 20. Місце входу в рукав Любка
Рукав Любка, протяжність якого близько 15 кілометрів, чи не найцікавіша ділянка на всьому Сеймі. Русло вузьке (20-25 м), звивисте, дуже захаращене впалими деревами та опорами від зруйнованих мостів та кладок (фото 21, 22).
Фото 21. Завали спричинені впалими деревами
Фото 22. Типовий вигляд русла
Зупиняємось на ночівлю на лівому березі біля села Корольки. Місце ночівлі з пологим підйомом з води, є можливість назбирати дров поруч.
День четвертий
31 липня 2008 року
рукав Любка – р. Звань
Ходовий час – 6 годин
Пройдено 28 км
Погодні умови – сонячно, ясно, короткочасний дощ
Вихід о 10 годині
Стали на ночівлю о 17 годині
Зразу після села проходимо автомобільний міст, що на трасі між селом Октябрьське і м. Путивль (фото 23). Через 2 км виходимо в основне русло (фото 24).
Фото 23. Міст за с. Корольки
Фото 24. Місце злиття рукава Любка з р. Сейм
Після Любки Сейм досить широкий, глибокий, течія відчутна по всій ширині русла. Береги місцями обривисті, особливо там, де русло підходить до борових терас, наприклад, біля лісництва в районі села Спадщина (фото 25).
Фото 25. Обривисті береги біля с. Спадщина
Стали на ночівлю на правому березі за 300 метрів до місця впадіння річки Звань. Сейм у цьому місті розширюються, утворюючи широке плесо (фото 26).
Місце ночівлі – на піщаному пляжі зі зручним підходом до води, дров вдосталь.
Фото 26. Панорама русла з місця ночівлі
День п’ятий
1 серпня 2008 року
р. Звань – с. Стара Шарпівка
Ходовий час – 2 годин
Пройдено 10 км
Погода – сонячно, ясно
Вихід о 9 годині
Стали на ночівлю об 11 годині. Напівднювання
Місце впадіння р. Звань розвідали ще з вечора. Добрим орієнтиром є досить великий острів, який ділить річище Сейму навпіл, навпроти устя р. Звані – його східний край (фото 27). При впадінні в Сейм русло р. Звані має ширину 2-2,5м, течія сильна (фото 28).
Фото 27. Острів навпроти устя р. Звань
Фото 28. Вхід у р. Звань
Через 100 м русло розширюється до 40-50 м, по всій ширині заросле водоростями, течія майже відсутня. Правий берег високий, укритий сосновим лісом, лівий низький, заболочений, порослий верболозом (фото 29).
Фото 29. Типовий вигляд русла перші 2 км
Пройшовши 2 км, входимо в суцільні зарості верболозу. Прохід місцями звужується до 1 метра. Русло сильно петляє, створює затони, глибина 1-1,5 метри, течія слабо виражена на відкритих ділянках і поворотах (фото 30, 31).
Фото 30. Звуження русла
Фото 31. Зарості верболозу
Пройшовши 5 км зупиняємося перед суцільними заростями верболозу. Розвідка знаходить шлюз, який перекриває русло (фото 32), а по правому берегу – прохідний рекреаційний канал. Щоб дістатися до нього, байдарки перетягли 10-15 метрів по заростях рогозу (фото 33).
Фото 32. Шлюз на р. Звань
Фото 33. Перехід у рекреаційний канал
Рекреаційний канал завширшки 2-3 метри, течія відсутня (фото 34). По ньому проходимо 2 кілометри до річки Клевень, де й стаємо на ночівлю (фото 35).
Фото 34. Типовий вигляд каналу
Фото 35. Місце ночівлі
Від місця табору до села Стара Шарпівка 3 кілометри лугом. Місце ночівлі – на лузі. Дрова можна зібрати у заростях вздовж каналу.
Напівднювання.
День шостий
2 серпня 2008 року
р. Клевень – р. Сейм – с. Мутин
Ходовий час - 5 годин
Пройдено 22 км
Погодні умови – перемінна хмарність
Вихід о 10 годині
Стали на ночівлю о 17 годині
Вийшли о 10 ранку, напрямок руху: південний захід. Через 1,5 кілометра з лівого берега минаємо село Литвиновичі і міст у ньому (фото 36).
Фото 36. Міст на околиці с. Литвиновичі
Річка Клевень характеризується досить швидкою течією, невеликою глибиною (1,5-2 м), та руслом без різких поворотів. Береги низькі, вкриті луговою рослинністю. Перед с. Камінь річка міліє, течія прискорюються (фото 37).
Фото 37. Мілина перед с. Камінь
Пройшовши від моста 7 кілометрів заходимо в с. Камінь, в якому річка Клевень впадає в річку Сейм. За 100 метрів від місця впадіння русло перекрите залишками дамби, краще їх обнести правим берегом (фото 38).
Фото 38. Залишки дамби
На пляжі села робимо зупинку (фото 39), та йдемо на екскурсію до с. Камінь
Фото 39. Пляж с. Камінь
Краєзнавчими об’єктами села Камінь є виходи кристалічних порід (фото 40) та невеликий парк на місці колишньої панської садиби (фото 41).
Фото 40. Виходи кварцових піщаників
Фото 41. Вказівники цікавих об’єктів
Річка Сейм у межах села мілка, її глибина 1-1,5 м, з швидкою течією та шириною 100-150 метрів (фото 42).
Фото 42. Русло в районі с. Камінь
Далі русло трохи звужується, глибини збільшуються. Берега обривисті майже без дерев, зарості верби та верболози лише на косах. Через 10 кілометрів проходимо міст біля села Мутин (фото 43).
Фото 43. Міст поблизу с. Мутин
На ночівлю стали на косі з лівого берега, навпроти села Мутин (фото 44, 45). Зручне місце для підйому та спуску байдарок. Дров удосталь.
Фото 44. Місце ночівлі
Фото 45. Панорама на с. Мутин
День сьомий
3 серпня 2008 року
с. Мутин – с. Жолдаки
Ходовий час - 5 годин
Пройдено 18 км
Погодні умови – перемінна хмарність, вітер
Вихід о 10 годині
Стали на ночівлю о 17 годині
Річка широка, з сильною течією, русло звивисте. Радіус деяких поворотів сягає 120 градусів. Береги високі, відкриті, з рослинністю, типовою для пойменних лугів. Практично за кожним поворотом річка намила піщані пляжі зручні для відпочинку людей (фото 46) та інших представників тваринного царства (фото 49).
Фото 46. Піщані пляжі
Фото 47. Водопій перед с. Заболотове
Такі характеристики річки зберігаються на всьому шляху до села Жолдаки на пляжі якого зробили зупинку (фото 48). Для того, щоб зробити відмітку у маршрутній книжці, сходили в центр села (фото 49, 50). Спроба була невдалою, печатки в селі немає.
Фото 48. Пляж у с. Жолдаки
Фото 49. Автобусна зупинка
Фото 50. Вивіска на клубі
На ночівлю стали вийшовши за межи села (фото 51). Зручне місце для ночівлі на лівому березі, на галявині серед прибережної лісосмуги. Дров вдосталь.
Фото 51. Місце ночівлі
День восьмий
3 серпня 2008 року
с. Заболотове – залізнична станція р. Сейм
Ходовий час - 5 годин
Пройдено 22 км
Погода – перемінна хмарність
Вихід о 10 годині
Стали на ночівлю о 15 годині
Уночі пройшов дощ, тому зранку було прохолодно. Річка характеризується сильною течією та затяжними поворотами. Пойма широка, лівий берег осушений за допомогою системи рекреаційних каналів. У руслі - велика кількість дерев, що впали (фото 52). Через 16 км проходимо міст перед селом Озаричі (фото 53). Самого села з річки не видно.
Фото 52. Дерева в руслі річки
Фото 53. Міст перед селом Озаричі
За селом характер річки змінюється, русло розширюється місцями до 100 метрів, робиться менш звивистим. Через 6 км виходимо до залізничного мосту через р. Сейм у районі с. Лисогубівка (залізнична станція річка Сейм) (фото 54).
Фото 54. Залізничний міст за станцією р. Сейм
З лівого берега перед мостом у р. Сейм впадає річка Єзуч. Заходимо в її русло, і через п’ятдесят метрів пристаємо до лівого берегу, біля пожежного водозабору. Збираємо байдарки, йдемо на станцію, що знаходиться за 150 метрів від річки (фото 55).
Фото 55. Залізнична станція р. Сейм
КАРТОГРАФІЧНИЙ МАТЕРІАЛ
Робоча карта (див. додаток 1)
Оглядова карта
Масштаб 1 : 1000 000
Перелік об’єктів, рекомендованих для огляду:
1. у м. Путивль – історична пам’ятка «Городище»; краєзнавчий музей; Мовчанський монастир; музей партизанської слави; пам’ятник С.А. Ковпаку; Сафронівський монастир;
2. геологічний об’єкт, виходи піщаника біля села Камінь.
КАРТИ МАРШРУТУ
Карта 1 МАСШТАБ: 1 : 90000
Карта 2 МАСШТАБ: 1 : 110000
Карта 3 МАСШТАБ: 1 : 110000
Карта 4 МАСШТАБ: 1 : 70 000
Карта 5 МАСШТАБ: 1 : 130000
КРАЄЗНАВЧА РОБОТА НА МАРШРУТІ
Протягом останніх років під час оздоровчої кампанії спільно з управлінням у справах молоді та спорту облдержадміністрації було організовано сплави по річках Сумської області. З метою розширення географії цих подорожей, управління у справах молоді та спорту звернулось до ОЦПО та РТМ з проханням (додаток 2) вивчити туристсько-краєзнавчі можливості річки Сейм в межах Сумської області. А саме:
- визначити місця початку та завершення подорожі;
- визначити зручні місця для ночівлі та привалів;
- визначити цікаві об’єкти для проведення краєзнавчих екскурсійних програм під час сплаву по Сейму.
Для виконання зазначених завдань у процесі підготовки до подорожі звернулися за допомогою до обласного управління з охорони природи, де взяли інформацію про природоохоронні території та об’єкти, через які проходить запланований маршрут. Було з’ясовано, що річка Сейм дуже багата на такі об’єкти. На території Білопільського р-ну це: Бобровий зоологічний заказник на річці Вир; Середньосеймський ландшафтний заказник державного значення між селами Рижівка та Піски. В межах Буриньського р-ну – Сеймський РЛП (регіональний ландшафтний парк) загальнодержавного значення, р-н с. Червона Слобода; Путивльський р-н – Сеймський РЛП, р-н р. Звань; Кролевецький р-н – Сеймський РЛП, р-н р. Клевень, Камінські піщаники та парк-пам’ятка; Конотопський р-н – Сеймський РЛП; Мутинський ботанічний, р-н с. Мутин.
За інформацією про історичні та інші краєзнавчі об’єкти звернулися до обласного краєзнавчого музею. На річці розташоване місто Путивль - історичний центр державного значення (фото 56, 57, 60), місто партизанської слави (фото 58, 59).
- геологічний об’єкт, виходи піщаника біля села Камінь (фото 61).
Інформація про проведену роботу була надана у формі звіту, який був поданий до управління у справах молоді та спорту облдержадміністрації.
За проведену роботу отримали відгук (додаток 3).
Фото 56, 57 На території історичної пам’ятки Городище, м. Путивль
Фото 58. Пам’ятний знак «Спадщанський ліс»
Фото 59. Пам’ятник С.А. Ковпаку у м. Путивль
Фото 60. Вид на Мовчанський монастир
Фото 61. Геологічна пам’ятка в с. Камінь
ПІДСУМКИ. ВИСНОВКИ. РЕКОМЕНДАЦІЇ
Тактичні принципи побудови маршруту
Упродовж декількох років туристами області в період літніх канікул проводились ступеневі походи по річках, що протікають по території Сумської області (Псел, Ворскла, Сейм, Десна). Маршрути, прокладені по цих річках, відповідають вимогам до походів першої категорії складності. При цьому до них легко дістатися залізничним транспортом за невеликі кошти.
Походи по річці Сейм традиційно починали від с. Тьоткіно, але після встановлення жорстких правил перетину кордону з Росією довелося шукати альтернативне місце початку маршруту. До верхів’я р. Сейм (в межах Сумської області) дістатися залізницею неможливо, тому ми звернули свою увагу на притоки. Нашим вимогам (зручний під’їзд залізницею) відповідала ліва притока, р. Вир, яка протікає через м. Ворожба (залізничний вузол). Від станції до річки не більше двох кілометрів.
Проходження маршруту поєднує в собі декілька цікавих моментів, а саме:
- до місця проведення подорожі легко дістатися залізничним транспортом;
- проходження у одному поході чотирьох річок дає можливість ознайомитися з відмінностями їх гідрографії, рослинного та тваринного світу;
- нитка маршруту пролягає по місцях базування партизанських загонів, що діяли в роки Великої Вітчизняної війни.
Маршрут проходить по чотирьох річках: р. Сейм та його притоки р. Вир, р. Звань, р. Клевень.
Заздалегідь передбачалися місця ночівлі, які змінювались в залежності від обставин. Ночівлі організовувалися в наметах.
У зв’язку зі спекотною погодою з 11 до 15 години відпочивали у затінку.
На ділянках річки з дуже звивистим руслом кілометраж не збігається з картою, зазвичай на місцевості кілометраж більший, ніж на карті.
Завдання, поставлені перед учасниками подорожі, виконано.
Маршрут цікавий у спортивному та краєзнавчому аспектах. Для його подолання учасникам потрібно мати добру фізичну й технічну підготовку. Найкращий період для проведення подорожі кінець квітня – початок жовтня. Через велику ймовірність опадів потрібно мати поліетиленові плівки для вкриття наметів та для кожного учасника.
Інформація про похід розміщена на сайті: www. strekozasumy.narod.ru
ДОДАТКИ
Маршрут походу починається від ст. Ворожба Білопільського району Сумської області. До неї можна дістатися дизель-потягом від станції Конотоп (Сумська обл.).
Станція Конотоп є вузловою на напрямку Київ – Москва.
Закінчується маршрут на залізничній станції «Річка Сейм», від якої можна дістатися електричкою до м. Конотоп (25 хв.)
Є електрички о 06.00
13.10
17.58
Краєзнавча цінність маршруту обумовлена його проходженням через місця, тісно пов’язані з історією нашої країни. Історичною перлиною маршруту є місто Путивль – найстаріше місто на Сумщині. Тут можна відвідати Путивльський державний історико-культурний заповідник, що знаходиться на базі краєзнавчого музею: вул Радянська, 70
тел. 8 (05442) 51266
директор Тупик Сергій Володимирович
до складу заповідника входять:
* історична пам’ятка «Городище» - вал, де за легендою плакала Ярославна;
* краєзнавчий музей режим роботи: з 10.00 до 17.00
Вихідний – понеділок
* Мовчанський монастир, пам’ятка архітектури ХVII ст., знаходиться у місті;
* музей партизанської слави під відкритим небом (Спадщанський ліс, 10 км від міста);
* пам’ятник С.А. Ковпаку, знаходиться у місті, на високому пагорбі над Сеймом;
* Сафронівський монастир, пам’ятка архітектури ХVI ст., 10 км від міста.
Відділення зв’язку, медичні заклади, магазини, адміністративні установи є лише у великих населених пунктах: селах Піски, Клепали, Камінь, Мутин, Жолдаки, місті Путивль. У кінцевому пункті маршруту – залізнична станція р. Сейм - немає магазинів, тому немає можливості придбати продукти харчування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. В путешествие по Сумщине. Путеводитель. – Харьков : Прапор, 1979. – 264с.
2. География Сумской области. – Суми : СДПУ ім. А.С. Макаренко, 1991. – 128 с.
3. Голубченко В.Ю. 600 кілометрів по Сумщині / В.Ю. Голубченко, Б.В. Ліницький. – Харків: Прапор,1973. – 277 с.
4. Заповідники і національні парки України. Мінекобезпеки України. – К.: Вища школа, 1999. – 247 с.
5. История городов и сел Украинской ССР. Сумская область – К. : Гл. ред. УСЭ, 1980. – 657 с.
6. Леонтьева Г.С. Географія рідного краю / [Леонтьева Г., Тюлєнєва В.О., Яценко Д.І., Черепанова Є.О. ]. – Суми : Козацький вал, 1997. – 78 с.
7. Медицинский справочник туриста. – М. : ФИС, 1986. – 67 с.
8. Организация и проведение туристских походов. – М. : ФИС, 1987. – 219 с.
9. Питание в туристских путешествиях. – М. : ФИС, 1986 – 143 с.
10. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Природно-заповідний фонд області. Книга 3. – Суми : Джерело,1999. – 156 с.
11. Т.Л. Андрієнко. Заповідні служби Сумщини. – Суми : Джерело, 2001. – 189 с.
12. Туристу о природе. – М. : ФИС, 1986. – 187 с.
13. Четвертая грань туризма. – М. : ФИС, 1984. – 150 с.
1
